Нд, 27.07.2025, 08:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1075]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [426]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

За що ж ми гризлись?

Спіткало горе нашу планету.
Вже довгий час Земля цвіте.
Тепер чекаєм ми комету,
яка красу цю вмить змете.
Не в силі люди щось зробити,
тому й чекають судний день.
Не хочуть смерть свою спинити,
і мріють лиш про райську тінь.
І раз у раз її шукають вперто,
хоч тіні райської нема.
І, ненароком, ті впадуть у пекло,
туди, де безкінечная зима.
Так необачно ми створили
пекельну тінь на матінці-Землі.
Терпіли, бились , говорили,
що прагнем миру і, воюючи самі,
ми мир, як звіра, придушили.
За що ж ми гризлись,
коли довкола лиш могили?!
А ми ж молились...
Та Бог давно вже нас покинув.
Ми ж так хотіли самостійного життя.
Дітей своїх благословив і кинув,
й пішов самотній Бог у небуття...

Додав: heartiness (09.01.2015) | Автор: © Сергій Масечко
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Масечко Сергій

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1561 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Koshkina • 10:45, 10.01.2015 [Лінк на твір]
Бог нікого не кидає, ми , самі, від нього відвернулися....Люди самі кличуть горе і винні.... 
Розмір вірша , як на мене, краще підправити...
avatar
0
2 karas • 19:33, 10.01.2015 [Лінк на твір]
Розмір можна доопрацювати , бо зміст дуже добрий , а люди мають в руках свою долю , тільки треба вміти її використати , бо людина має вибір ! yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...

klavysjka: На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...

klavysjka: Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz