Нд, 22.12.2024, 12:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [319]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Ламаю вуглик чорний у руках…

Ламаю вуглик чорний у руках…
Він кришиться - чорніють руки,
Тріщить вогонь в сухих гілках,
А у очах печаль та дика туга…

Життя таке далеке й невідоме,
Неначе то чуже, а не моє…
Ламаю вуглик. Гарно так довкола!
Лиш я брудна, а серце злоба рве.

Всі чистими бажають бути
І гарними, неначе уві сні,
Печалі та тривоги хочуть позабути
Й співати тільки радісні пісні.

А як потрібно чорне щось зробити,
А як потрібно закатати рукава -
Ярмо обов’язків гірких на себе вдіти,
То всі ховаються й шукають лівого – «козла!»

Ніхто не хоче забруднитись
Й зізнатися у власних помилках,
Бо можна ж Богу помолитись
Й сказати: «Я вже чиста, вже свята!»

Я ж не боюсь - і в цім моя провина!
Як треба руки власні радо забрудню,
Бо це огидно з чорною душею жити
Й міняти гірку правду на смачну брехню!

Прокиньтесь люди! Подивіться в себе!
Ви забруднили душу та свої думки!
Нехай у вас ще чисті й білі руки,
Але з середини уже ви прогнили!

Ми всі забруднені цим світом,
Ніхто святим і чистим не помре!
То краще знати це, і чесно жити,
Ніж кожен раз «вибілювать» себе!
29.09.2014

Додав: Північна (22.05.2015) | Автор: © Пазиченко Світлана
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Пазиченко Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1672 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz