Нд, 06.07.2025, 20:04
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4533]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Ламаю вуглик чорний у руках…

Ламаю вуглик чорний у руках…
Він кришиться - чорніють руки,
Тріщить вогонь в сухих гілках,
А у очах печаль та дика туга…

Життя таке далеке й невідоме,
Неначе то чуже, а не моє…
Ламаю вуглик. Гарно так довкола!
Лиш я брудна, а серце злоба рве.

Всі чистими бажають бути
І гарними, неначе уві сні,
Печалі та тривоги хочуть позабути
Й співати тільки радісні пісні.

А як потрібно чорне щось зробити,
А як потрібно закатати рукава -
Ярмо обов’язків гірких на себе вдіти,
То всі ховаються й шукають лівого – «козла!»

Ніхто не хоче забруднитись
Й зізнатися у власних помилках,
Бо можна ж Богу помолитись
Й сказати: «Я вже чиста, вже свята!»

Я ж не боюсь - і в цім моя провина!
Як треба руки власні радо забрудню,
Бо це огидно з чорною душею жити
Й міняти гірку правду на смачну брехню!

Прокиньтесь люди! Подивіться в себе!
Ви забруднили душу та свої думки!
Нехай у вас ще чисті й білі руки,
Але з середини уже ви прогнили!

Ми всі забруднені цим світом,
Ніхто святим і чистим не помре!
То краще знати це, і чесно жити,
Ніж кожен раз «вибілювать» себе!
29.09.2014

Додав: Північна (22.05.2015) | Автор: © Пазиченко Світлана
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Пазиченко Світлана

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1721 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.





     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz