Чт, 09.10.2025, 01:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1504]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [229]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1011]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [117]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [439]
Вірші про кохання [3446]
Вірші про друзів [716]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1226]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4551]
Філософам [1320]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

У правді правди вже давно немає

У правді правди вже давно немає,
Брехня потовчена брехнею наче мак у ступі,
А воля волю на одвірку розпинає,
Життя в житті, немов сліпе, - не бачить суті!

Все йде вперед, немов стоїть на місці…
Все пада так, немов не знає як ходить…
Минає так хвилина, день, седмиця, місяць,
І ми усі продовжуєм себе самі губить…

Чи чуєм голос, але слів не розумієм,
Ми дивимось кудись, але не бачим кольорів,
Ми молимося щиро, та уже без віри,
Лягаєм спати уночі і бачим сни без снів…

Існуєм так, неначе нас самих немає,
Немов не було і не буде більше людей!
Стоїть самотня сіра українська хата скраю,
Ще трохи і от-от у прірву вічності впаде…

Чого стоїм? Чого тепер усі чекаєм?
Які думки тепер рояться в голові?
Ми живемо чи тихо помираєм?
Тепер ти сам повинен відповідь знайти!
28.04.15

Додав: Північна (22.05.2015) | Автор: © Пазиченко Світлана
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Пазиченко Світлана

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1615 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам...

klavysjka: А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог.

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн

klavysjka: Щиро дякую!Гірка й болюча правда життя....Болить кожного щирого українця


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz