Летіли в ніч рядки... Не зупинила. Світлана-Майя Залізняк
*** Дощ нестримано-тихо, крізь темінь, заплакав і стих В ніч летіли рядки… Не насмілилась, не зупинила. І леліяла спрагла земля кожен випитий вдих Пересіяних ситом краплин, що подібні на крила.
Не збагнути де вічне, твоя нерозгадана суть, Наче вмита дощами хитка, порцелянова тиша. А зірки, що у небі, щоніч – воскресають і мруть. …На папері думки хтось по білому білим напише...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
