Чт, 21.11.2024, 13:54
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Безсилі та далекі зорі

Маленькими народжуються зорі,
Людськими мріями запалені вони,
Краплини всесвіту вливаються у долі,
Зароди чого? Вищої мети?

Чи впала зірка, чи згоріла, зчахла?
Де часоплину нашому кінець?
Ми граємо жахливу гру – не варто
Коли ти бачиш тільки силует 

Погаслої знедоленої зірки,
Пораненої мешканки сузірь,
Нам вирватись до космосу непросто,
А їй чи легко кинути свій дім?

Не забираймо в себе найдорожче,
Повіривши у мудрість з висоти,
Одну пораду стерпіти ще можна,
А що коли світ мислить навпаки?

Примарились невігласні тортури,
Води, що ллється, правильні шляхи?
Та ми занадто віримо в надсили 
Маленької самотньої зорі.

Нам хочеться відчути неба захист
Від задушевних потягів туги,
Що пасажирами навіюють страждання,
У паралельні й істинні світи.

Не варто кривдити нар`ечене світило
А треба мати у житті своє,
Не всі сузір’я нині старожили,
Хоч й істинну ніхто вже не знайде!



Додав: Alokum (28.05.2016) | Автор: © Микола Бурдюх
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Бурдюх Микола

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2110 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): #no_expressions

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 leskiv • 17:26, 28.05.2016 [Лінк на твір]
up respect


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz