Нд, 22.12.2024, 19:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Моя золотокоса осінь.

Прийшла моя золотокоса осінь,
І жовтий лист із дерева упав.
Роки пройшли. Я їх не пам'ятаю зовсім.
Такого я ніколи не чекав.

Зів'яле та засохле листя
Красу свою утратило тепер.
Під деревом йому вже золотиться...
Згниє. Так було дотепер.

Хто ж знав? Ніхто, напевно.
Ніхто не знав що станеться біда.
Роки прожиті певно що даремно.
Вернути б все, та це дарма.

Це осінь, має бути сумно.
Життєва лірика така сумна.
Що ж. Уже порвав я струни,
Своє життя, та долю зокрема.

Мені життя усе давало.
Але бездумно я його прожив.
А потім в сторони кидало,
Скільки б я не ворожив.

Я втратив все, мов той Адам,
На дно безшумно опустився.
І на узбіччі я вже сам,
Хоч скільки богу я молився.

Й молитви він почує певно.
Інакше я б уже не жив.
Аби це було не даремно.
Я б за минулим не тужив.

Вінниця

04:34 20.10.2014

Додав: Kazim4uk (13.06.2016) | Автор: © Казимир Хрусталь
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Хрусталь Казимир, Вірші про осінь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1788 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): осінь, лірика, філософія, сум

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz