Коментувати також можна з та

Нд, 29/11/20, 18:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [978]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2492]
Вірш-пісня [525]
Вірші про Україну [1405]
Вірші про рідний край [771]
Вірші про мову [163]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [88]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [279]
Вірш-усмішка [971]
Вірші про сім'ю [387]
Вірші про рідню [141]
Вірші про жінок [649]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [187]
Вірші про Перемогу, війну [306]
Вірші про кохання [3225]
Вірші про друзів [707]
Вірш-казка [128]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [313]
Вірші про дитинство [318]
Вірші про навчання [57]
Вірші про професію [78]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [628]
Вірші про свята [193]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1175]
Вірш-тост, вірш-привітання [92]
Для мене поезія - це [185]
Поети [265]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [563]
Жінка - ... [250]
Життя... [4002]
Філософам [1248]
Громадянину [823]
Метафізика [142]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 463

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Моя золотокоса осінь.
Прийшла моя золотокоса осінь,
І жовтий лист із дерева упав.
Роки пройшли. Я їх не пам'ятаю зовсім.
Такого я ніколи не чекав.

Зів'яле та засохле листя
Красу свою утратило тепер.
Під деревом йому вже золотиться...
Згниє. Так було дотепер.

Хто ж знав? Ніхто, напевно.
Ніхто не знав що станеться біда.
Роки прожиті певно що даремно.
Вернути б все, та це дарма.

Це осінь, має бути сумно.
Життєва лірика така сумна.
Що ж. Уже порвав я струни,
Своє життя, та долю зокрема.

Мені життя усе давало.
Але бездумно я його прожив.
А потім в сторони кидало,
Скільки б я не ворожив.

Я втратив все, мов той Адам,
На дно безшумно опустився.
І на узбіччі я вже сам,
Хоч скільки богу я молився.

Й молитви він почує певно.
Інакше я б уже не жив.
Аби це було не даремно.
Я б за минулим не тужив.

Вінниця

04:34 20.10.2014

Додав: Kazim4uk (13/06/16) | Автор: © Казимир Хрусталь
 
Розміщено на сторінці: Філософам, Хрусталь Казимир, Вірші про осінь
 
Переглянули твір - 1046 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 

Ключові (?): осінь, лірика, філософія, сум

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Сон
00:01:34

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz