Чому ми досі ще убогі?
Чом доля била нас завждИ?
Чи ті розбиті вщент дороги
Знов нас ведуть у нікуди?
Чи нас лиха прокляла доля,
Чи гріх лежить на нас тяжкий?
Здається – крок і ось вже воля,
І перемоги дух п’янкий…
Та знову - холодом до болю,
Знов пустка в серці і брехня.
Байдужість мертво душить волю
І безнадійна маячня
Сон навіває летаргічний
І присипляє дух правічний,
Що сотні літ плекав в нас знов
Надію, віру і любов
Та знову кликав всіх до бою,
Вів відчайдухів за собою,
Вогнем запалював серця,
А ті згорали до кінця…
І знову «з краю наша хата»
І ми байдужістю приспаті!
Чому?! 10 листопада 2016
Лякають нас перестороги Лихих людей і часовій, Що заступають нам дороги, Немов у хащі лісовій, Але не треба нам боятись Цих трубачів і,навіть війн, Іти вперед, а не вагатись, Бо там на нас чекає Він - Один Єдиний Бог на світі, Що вибрав український Край І дав накази заповітні, Облаштувать народу рай...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")