А у мене на городі квітне бараболя,
Набирають з цвіту плоду огірки поволі,
І покроплені росою стрункії томати,
І петрушка, і селера, і різні салати.
Кабачки ховають в листі радості з десяток-
Буде мені потім втіха .Зараз - бджолам взяток.
Кукурудза гострим листом розрізає вітер.
Теплий ранок умив личко, красолькою витер.
Весь гарнюній походжає в мене по обійстю
До суниці, до малини виспівує пісню
Де ромашки, і троянди, і кущі лілеї
Розчинився ранок в сонці пурхнув над землею.
Я не встигла роздивитись на кого він схожий...
Як смородина- чорнявий? Чепурний як рожа?
Мо дрібненький, як ті цятки в божої корівки,
Або пишний, як між бульби макові голівки,
Просто вдягнений-у свитку-а може по моді?
Буду завтра виглядати в себе на городі.
Щоби "грали" наголоси і не ламався ритм - сонця ждуть томати. й різні є ( або в нас) салати, буде потім всім нам втіха, ранок цьомав, гладив, пестив личко, він (або день) на кого схожий. бо там два наголошені поряд. Натхнення ВАМ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Гарний вірш.
захвалили... 
