* * *
Жити в непридбаній суті.
Порух давати словам.
Посмішки неперебутні
Класти на сполохи рамп.
Може, відкриєш на прузі
Свій незбагненний запас.
Може, налайкають друзі
Яблучно-кремовий спас.
Може, іще наостанок
Звикнеш до праху свого...
І твій танок через ґанок
Стане легким як вогонь.
|