* * *
Грізні алхіміки болю
Вже розганяють примар.
І провиса над тобою
Неба затерплий кумар.
Ось і хохулі та тролі
Фішки кладуть на стіні,
Щоб ти космічні паролі
Не проміняв на земні.
І пристяжні аватари
Жмуряться в профіль й анфас,
Щоб не затарив ти тартар
Стічною смугою фраз.
Вичахнуть зоряні війни,
Вистрибнуть зорі з водойм.
Прийдуть рядки нам забійні,
Наче обійми обойм.
|