Ген у вирій за обрій далеко-далеко
Наше літо квітуче забрали лелеки,
І на скроні упали нам сивії роси,
Це вже осінь життєва прийшла, уже осінь.
Тільки в серце своє не впускаймо її,
Хай ще довго витьохкують там солов"ї.
Хоч невтомної праці дозріли плоди,
Кожен з нас почувається ще молодим.
І здоров"я підводить, не ті уже сили,
Та добра і снаги джерело не зміліло,
А нестримним потоком біжить і біжить,
Творчих задумів - море.То ж будемо жить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
