дyдай 'му сили,
можи, 'му мине,
і злості заздрусти
рустанут сірим сьнігом,
припадок диміурґа прумине,
нищирісьть змиїся дурщем,
і лишися всьо п'єкни і красиви,
а, фсьо паршиви, зніми, як мичем
мурозу сизуго, шу цінит фсьо уднако,
і фпади пирид твої вочі знаком,
шу ти є надлюдина, напів-ґіґант
і напів-ґеній, биз ніяких ґанчів,
і, хоть ти ривнував і ванчив,
али тубі - нима рівні,
бу твуї діяня - дивні'.
Іван Петришин
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 