* * *
Мої думки витають в сірім небі,
Кружляють жовтим і червоним листом.
Я знаю: їм не долетіть до тебе, –
І я іду собі вечірнім містом.
Мої думки витають в сірім небі,
Курличуть журавлями наостанок,
Як хочуть долетіть вони до тебе,
Щоб з ними зустрічав ти кожен ранок.
Мої думки витають в сірім небі
І краплями дощу у землю кануть.
Але вони прийдуть колись до тебе
І до душі твоєї все ж дістануть.
|