ВИШНІ
ВИШНІ А в літо це такі розкішні вишні, Напоєні дощами і теплом. Як в давні дні, дитинства дні колишні, Течуть в думки живильним молоком. Ця розкіш дум – ріка солодка злуки Того, що є, і що уже збулось. Тут, на межі шаленої розлуки, Прозрію: все лиш тільки почалось. Сьогодні день – це чаша для причастя. Вишневий день мені дарує сік. Сьогодні є! І то – найвище щастя, Що творить мить і долю нашу, й вік.
Додав: Надежда (29.07.2020)
| Автор: © Наталія Погребняк
Розміщено на сторінці : Філософам , Погребняк Наталія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2275
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! virchi : Воістину Воскрес Христос!
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
