Як мало треба щоб зрадіти
І як багато щоб прийти,
Щоб написати, подзвонити,
Сон розірвати німоти.
То все легке коли ми діти,
Дорослий розумом живе,
А це немовби як хворіти,
Дивитись в дзеркало криве,
І рік за роком щохвилину
Долати й кривдити в собі
Ту, щастям сповнену дитину,
І вікувати у журбі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
