Так само як буває пустосміх
До мене зачастило пустощастя,
Коли я забуваю все і всіх,
Підпалюючи спогадів манаття,
І, пурхаючи в легкість пустоти,
Дивлюсь як шахи з дошки полетіло
Донизу все, туди до самоти,
Де так безжально, прісно і безкрило.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
