Лягає дощ на зщерблений асфальт,
Тікає кішка від вологи в хату,
Й так хочеться цю вічність обійняти,
І відвернути від життєвих втрат.
Але чомусь за час не заплатить,
Й не повернути втрачені години,
Напевно й я рахуючи лиш днини
Забув, що цінувати треба мить.
А час ішов, годинник рахував,
Стиравши пил на старім циферблаті,
І перед тим, як знов лягти спати,
Я вибіг в поле і у вись дививсь,
Як небосхилом полум’я горить –
Багряне сонце завтрашнього світу,
Куди ж ці очі швидше відхилити,
І на секунду вічність зупинить,
І цінувати, цінувати мить.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
