І все ... задуматися треба ...
зло у падінні верещить ,
гнилля все обплітає дурістю ;
не зупинити світлу мить ,
бо у душі немає старості .
що тіло - оболонка снів ;
бажань й надій і безсоромності .
побачити життя дозрів ,
щоб впасти у безодню скромності .
Додав: karas (13.07.2022)
| Автор: © karas
Розміщено на сторінці : Філософам , Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2183 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.