І все ... задуматися треба ...
зло у падінні верещить , гнилля все обплітає дурістю ; не зупинити світлу мить , бо у душі немає старості . що тіло - оболонка снів ; бажань й надій і безсоромності . побачити життя дозрів , щоб впасти у безодню скромності .
Додав: karas (13.07.2022)
| Автор: © karas
Розміщено на сторінці : Філософам , Громадянину
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2544
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
у Вас 
0
