Нд, 15.06.2025, 17:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

“Усе не важливо, ми атоми”

Усе не важливо, ми атоми,
Усе не важливо, ми пил,
І вже не важливо, із чого,
Й для чого нас Бог зліпив.

Для чого дозволив бачити,
І знати його Ім’я,
В уклін щоб просити пробачення,
За грішне своє життя?

Чому не почув молитви він,
Спаси нас і сохрани,
А може і справді винні ми,
Й не бачим своєї вини.

Для чого прикрившись вірою,
Вбивав й спопеляв міста,
Для чого дозволив грішникам, 
Збирати людські життя.

А може його вже викрали,
Чи просто лиши сил,
І демонів люті викрики,
Лишають людей вітрил.

А може забув послухати,
Чи просто, був вихідний,
І він не звернув уваги,
Й не вдіяв потрібних дій.

Як міг дорікати в грішності,
Коли навкруги війна,
Й просити до краю вірності,
Коли із могил стіна.

Невже він воліє бачити,
Життя із сумних вістей,
Людськими життями бавитись,
Й ховати своїх дітей.

А може колись дограється,
Й закінчиться Божий світ.
Чи серце батьківське крається?
Зчорніє планети цвіт…

Усе не важливо, ми атоми,
Усе не важливо, ми пил,
І вже не важливо, із чого,
Й для чого нас Бог зліпив…

24.09.2023

Додав: Maksymovych (24.09.2023) | Автор: © Микола Максимович
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 901 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz