Лікарня. Інфарктне відділення. Стерильний морок – ніби щодня. Психічне знесилення. Ворог десь попід стелею літа. Одинадцять. Одинадцять ліжок. Чутлива праця – для митця. Закутий мозок. Екзаменація тутешності. Тремтіння о лівця. Мікрофон. Одинадцять мікрофонів із диханнням невидимих людей. Хрипи й стогони. Безодня. Глибше. У світ істерик й містерій. Зупинився. Досить вже. Як Бог, одним лише доторком – звуки геть. Мов ненароком. Тиша й мед. Запалення. Самозапалення мізків. Лікарня. Одинадцять ліжок. А ти немов самотній скіф.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас