Розпочалась психологічна аритмія,
Душевна астма так хвилює організм,
Лишається печаль,а де ж надія?
Нервові клітки покажіть же. де ваш зміст? Любов до мудрості втрачає перший сенс,
І не цікавий зверхній смисл сексоологій,
Думки втекли,в сповнений збоченнями рейс,
Страшне знущання над світилом філософій. Цинічний вітер,а в очах морозні сльози,
Іду вперед,забувши про оазис,
Думки із морфієм,до речі сильні дози,
Остання стадія душевної прокази. Вони вмирають і народжуються знов,
Гріхів ганебних відзеркалюються сни,
Епілог зайвий.Мої мрії і любов,
Залишаться зі мною назавжди.
| 
у Вас 
