Коментувати також можна з та

Сб, 18.05.2024, 22:23
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Сповідь совісті

У зоряних причалах твоїх дум,
Де урагани розмітають тишу,
Я пила квітів мед, лишала десь позаду сум
І думала: "Колись я тут залишусь.
Колись уб"ю весь гнів в тобі
І подарую сонце щастя,
Не лишиться й комірки злобі,
Не буде вже життя напасті.
Твою довбешку розчахну добру,
Відкрию в серце путь-сходини.
І зрозумієш -- я люблю.
І ти не згаєш і хвилини.
Та, може, в батискафі мрій
Я про реальність геть забула?
Уяв фантом, фантазій рій.
О, Боже милий, де ж я була?
Я ж совість твоя,
Я ж не мучу!
Десь там з-за моря встріну тучу
І буйний вітер розпліта волосся.
Стрічки летять у гомін безголосся,
Неначе ті думки мої,
Що оголяють істину душі.
Я плачу і сама не знаю,
Чому я осьдечки страждаю.
Я б"юся за твоє буття
Й не добиваюсь навіть каяття.
Чи, може, не за теє я борюсь,
Що мені в облуду невідомо ступити?
Ти, мабуть, знаєш я боюсь.
І розум, розум, хоче пити!"
Лілові очі дивляться на нас,
Неначе з потойбіччя.
Все померкло, потьмяніло враз.
Осталося горіть одне лиш свіччя.

Додав: romashka (06.04.2011) | Автор: © Євгенія Орик
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1877 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): запитання, віра, совість, вірш, Буття, Душа, філософія

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Сумно. У мене також подібні думки виникають і вночі спати не дають.

leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це

karas: Релігію придумали люди , бо Бог хотів щоб люди просто вірили в Бога життя , в Бога Творця , бо Бог є і незмінний , а релігії міняються як і всі традиції і обряди , але в кожного на жаль , своя правда

ivanpetryshyn: Висоцький писав: "зручну релігію придумали індуси"... Поміж усіх поетів росії, він був- правдивим і правильним, хоч і грубим. А, щодо того, що ви з ними погоджуєтеся, то- це ваше право. В


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz