А я відав єдину дорогу, (тільки мріями встелював шлях), Ту якою ішов у майбутнє, (розбивався об скелі та стіни), Бачив ціль та не бачив я змоги, (безліч стежок, що зносили дах) як дістатися можна до суті, (в смугах білих, цяткИ гуталіну).
Мені дали один вид паперу, (а я змінював аркуш щодня) Й олівцю, що писав за наказом, (був пручатися наче безсилий) Малював у буденних шпалерах, (бив веселкою лист навмання) Монологів заїзджені фрази, (кольорово-спонтанним чорнилом)
|