Ти, як море, поля і гори, Як небесні й вічні простори, Все сприймаєш, бачиш і чуєш, І як все – ритмічно вібруєш… А наляканий судним вогнем, Ти, живеш уже завтрашнім днем. І хоч тіло не чує, та все ж, Біль в душі, ти постійно несеш… Знаю! Час довгожданий прийде! Перетворення всім принесе! І змахнувши, широким крилом, Понесе нас душа, у пролом Зміни часу, сьогоднішніх днів, Пережити би Господа, гнів… Перейшовши, границю віків І позбувшись, порочних гріхів, Поєднавшись, з Могутнім Творцем, Станеш справді, тоді Со-творцем… Прийде, скоро прекрасна пора День сьогоднішній вже догора… І вже зовсім новітнє єство, Взнати зможе Землі торжество, Нове, сяюче, наче казка. Я вірю! На то, Божа ласка!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
