[c][/c] Хоч деревам, ще сонним, Тільки сниться листва, На моїм підвіконні, Буйно квітне весна. Орхідеї й калачик, Фуксій грона висять, І зелений майданчик, Як зимовий мій сад. Віддихаю душею Я, у цьому саду, І любов’ю своєю Кожну квітку люблю. Всі для мене мов діти, Мов велика рідня, Як же їх не любити, Щастя мого буття. [/size]
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Весняно ,ніжно і гарно!!!
