Тихо.Ніч! Лише вона,
Кароока королева,
Йшла уся така сумна,
Ззовні ,ніби кришталева.
Йшла по полю і по лісу,
Вся ошатна,як краса,
І туман,мов ту завісу, Ніч тихенько піднімав,
І істоти,мов прозорі,
Мило,ніжно обіймав.
Танцювали в лісі звірі,
Місяць пісню заводив,
Кепкувала королева,
Бал лісний,щоб не затлів.
|