Г Р О З А Легенькими хмарами ріяло небо, а сонце нестерпно палило асфальт... Розпечене груддя скидали із себе упертії сходи ячменевих шпальт. Із саду тягнуло парким ароматом: кропива і м’ята, бузок, топірці... Рвав тишу навпіл голосний, кострубатий, невпевнений хор земноводних співців. Підгроззя затихло на гіллі смородин, в черешневих трубах. Повис і лопух. А хаос вітрів заспівав свої оди, посипав дукати пелюсткових мух, що двір, наче ковдрою білою вкрили, де гусінь горіхових квітів повзла... Скуйовджені вишні скрипіли і мліли… У віхолу травня вривалась гроза. Півнеба на захід топталось несміло, чекало команди, наказу: „В політ!", - то хмар батальйони, незміряні в силі, бажанням жили зачорнити весь світ. Закрились кульбаби і списами вгору Наїжились гордо, чекаючи бій, а далі несли їм назустріч суворий і чорно-хмариновий зливовий рій. Спочатку, як вежі – величні, крилаті, з фундаментом сірим і білим чолом, а потім – чорніші, брудні і кошлаті, небесним каре понеслись над селом. Здригнулась земля децибелами грому і в темінь рвонулися блискавки стріл, а хмари, мов крила, майнули до злому холодною зливою в просторі сіл. Їх марево, стиснуте громовим басом, лилося потоком колючих краплин, а неба стіна, завойованим часом упала на землю за кілька хвилин. Терпіли канави, дахи і дороги наругу незміряних водних стихій, - у ринві їм тісно – і вже до порогу дістались калюжі в розливі лихім. А грім гуркотів, розривався і лускав, поміж вкрай знесилених, змучених стін. змішались в подвір’ї: і град, і пелюстки, й півсфери нестямних ударів краплин... Навислим намистом перлиново-чисті спадають садами, ковта їх земля і жадно, мов губка, усмоктує листя краплин прохолоду, й розмокла рілля...
Пробігла гроза. Гуркотіє далеко. Веселка. Вода по струмках, потічках... Озоном наповнились груди, а спека сховалась до завтра в захмарних стрічках. 2004р. (ред.2012)
Дякую, Вікторе за оцінку. Завжди намагаюся втиснутись до рубаїв, але виходить ледве не поема. Хоча з іншої сторони кожен вірш - це як картина, - на одній і короткого погляду вистачить, щоб вхопити сутність, а біля іншої можна провести з десяток хвилин, розглядаючи окремі нюанси і деталі, захоплюючись чи то майстерністю деталізації, чи то задумом художника.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
