Нд, 15.06.2025, 16:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

ЗЦІЛЕННЯ


Зажуру віч здіймаю догори
І серця стук притишую півкроком.
Мій пралісе, цілителю старий,
Стоїш, людьми покривджений, нівроку.

Чоло до клена скрушно прихилю,
Свого дитинства згадуючи відцвіт.
Я знов прийшов до тебе і молю:
Не залишай мене в моїм каліцтві!

Облишу мову, слова не скажу, –
Пощо словами з лісом розмовляти.
Кленовим зерням ницьма полежу
З прозорою душею немовляти.

Небавом сік просотує терпкий.
Я, суєтою стомлений прочанин,
Зливаюся з травою залюбки
І розмовляю з тишею мовчанням.

Живлющий дух над ранком золотим
Вспадковую од пралісу, мов ліки.
Я кленом став,
Я дихаю вже ним!
Тому боюсь розплющити повіки...

Додав: zov1968 (08.10.2012) | Автор: © Олег Завадський
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про природу, Завадський Олег

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3249 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
гарно))))) 5!
avatar
4 zov1968 • 18:31, 08.10.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталіє.
avatar
2 Koshkina • 12:52, 08.10.2012 [Лінк на твір]
Цікаві образи присутні у віршу. Але не розумію : Чому вилучений з людства..... yes
avatar
5 zov1968 • 18:42, 08.10.2012 [Лінк на твір]
ЛГ прагне втекти від суєти і марноти людського життя, яке його оточує. Він хоче стати ближчим до природи, злитися з нею, щоб відчути себе її частиною. Але чи вдасться?..
Дякую, Ірино.
avatar
3 Asedo1949 • 15:11, 08.10.2012 [Лінк на твір]
"Я кленом став,
Я дихаю вже ним!
Тому боюсь розплющити повіки..." Гарний, настройовий вірш 55555
avatar
6 zov1968 • 18:43, 08.10.2012 [Лінк на твір]
Дякую, пані Катерино.
avatar
Живлющий дух єство наповнить все,
Наситить кожну кліточку по вінця,
Думки-прозріння десь ростуть під листям,
Новітній "клен" до людства їх несе... s-14
avatar
8 zov1968 • 16:34, 09.10.2012 [Лінк на твір]
Від Вас нічого не приховаєш, Наталіє! Дякую за чудовий експромт. hands
avatar
Мушу признатись - у мене добре розвинуте третє око... ogo
avatar
11 zov1968 • 09:34, 10.10.2012 [Лінк на твір]
Я так і думав.
avatar
10 malovana • 19:01, 09.10.2012 [Лінк на твір]
гарно, хай проростає кленом ч грибами,
проблема.... 55555
avatar
12 zov1968 • 09:35, 10.10.2012 [Лінк на твір]
Дякую, пані Тетяно.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz