Оце таке життя – взять та й покинуть?.. Пробризкав дощик літній, легкодухий, Очистивши повітря аж з-під хмар. Надихатись не можу. Навіть зринуть Безкрилих, нас, зриває в легкі рухи – Злетіть, до неба, до віддалених Стожар. Такого дива, як ця Таврія – не знайдеш, Шукай по всіх віддалених світах! Ніде так не вдихнеш снаги настою. То й не лаштуйсь до виходу, до меж, Іще подихай! Помилуйсь! Співочий птах Хай серце піснею вздоровить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас