Оце таке життя – взять та й покинуть?.. Пробризкав дощик літній, легкодухий, Очистивши повітря аж з-під хмар. Надихатись не можу. Навіть зринуть Безкрилих, нас, зриває в легкі рухи – Злетіть, до неба, до віддалених Стожар. Такого дива, як ця Таврія – не знайдеш, Шукай по всіх віддалених світах! Ніде так не вдихнеш снаги настою. То й не лаштуйсь до виходу, до меж, Іще подихай! Помилуйсь! Співочий птах Хай серце піснею вздоровить!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2131 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Я Вам дуже вдячна, пані Таміло, за теплий відгук. Це дійсно трагічно. Про це писати дуже боляче. Але ми ПЕРЕМОЖЕМО! ***Бережіть себе. Бажаю добра і МИРУ! О
у Вас 
