На
сніданок сонцю Вже
виспіли роси – Досить На
цілий день мандрів. Добулось
на гору, Заледве
не вмерло, – Сперлось На
довгий свій костур. А
злодюга вечір Подумав
спросоння: Сонях,
– Та
й ну крутить в’язи.
На сніданок сонцю - Крапельки росинок. Вечір мислить:"хто це?" - Гне над сонцем спину, Та не скрутить в'язи, Як би не старався - Сонце зрання важно Нам ся знов покаже...
Щиро дякую, Роксолано. Вбачаймо диво у буденних речах!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
