МІЖСЕЗОННЯ

Знічев"я    кинуті    думки

 Бродили    слідом  за    безсонням.

 Відкриту  книгу    міжсезоння

 Вітри    гортали    залюбки.

 Безрадісний    морський    пейзаж:

 Вода    в  обрамленні    граніту,

 Крикливі    чайки    й    непривітний

 Нікому    не    потрібний    пляж...

 А    тут  колись    усе    цвіло,

 Тут    інша    музика    звучала,

 Життя    іскрилося,  буяло...

 Тут    все    було, -

 Ще  й  як було!..

 Шквал    пристрастей    давно  ущух,

 А    парк    курортний    ще    і    досі

 Із    сумом    дивиться    на    осінь

 Й    розгадує    штрих  -  код  дощу.