Дерева
теж, як люди, – не глухі. Мене
мій клен з півдумки розуміє. Він
розмовляє мовою птахів, Він
лікувати подихом уміє. Він
береже мене від злих очей, Від
чорних смуг непевної години. Від
мене він нікуди не втече І
від недобрих помислів зупинить. Мій
ескулапе вірний, ти завжди Приймеш
мене без черги і запрошень. Прости,
що лиш у присмутку біди До
тебе йду щоразу, Як
на прощу.
Природа - найкращий лікар для душі!Прекрасний вірш, що оспівує єднання людини з матінкою-природою.Не кожен здатен це усвідомити, а у Вас, пане Олеже, це добре виходить.
Дякую, Наталю. У Ваших віршах природа виграє яскравими барвами. Щасти!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
