Мов пси на місяць, виють по ночах Булькатих жаб зелені легіони. Либонь, їм теж чогось не вистача, – Завжди в усьому є свої резони. Торішнє сіно пахне полином, І злий комар настирливо дзизкоче. Я вгамував би дзюбрика давно, Але нехай ще нерви полоскоче. Його сопрано тішить самоту, Без нього ніч позбавилася б змісту. Він допоможе спекатися дум, Що вже cтомили пошуками істин. До того ж говорив колись Платон: Усі думки – лиш тіні та відлуння... Далекі зорі викрали мій сон Крізь ветхий дах занедбаної клуні.
У товаристві з комарами треба мати міцні нерви. Дякую, Василю.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
