Розколихує листки дерев, теплий вітер ,літом, без перерв і лягає золотавим блиском, на дерева сонячне намисто.
Полетіть би в небо із хмарин, виплести б всі мрії з павутин, ранком випити з листка росинку, молодість утримати хвилинку.
Розпустилися веселі дні, хоч бувають вечори сумні; і летять метелики в повітрі, з кольорами літньої палітри.
|