ВІТРЕННІ ПІСНІ
Чую знов мотив каприччо, Віртуоза - вітру свист. Я ловлю його обличчям, Він пройняв мене до сліз. Дуй же, вітре! Дуй ще дужче, Щоб гостріші відчуття. Геть жену я проклятущі, Кволі й мляві почуття. Пісня вітру серце крає, Балансую на межі, Люті й злості я прохаю, Як очищення душі. Дуй же, вітре! Дуй же, буйний! Мряку з серця прожени! Прожени думки отруйні, Душу мою оживи! Дуй же вітре, дуй Стрибоже, З мене випрещи всю гниль Знищ все нице, зле, вороже Гнів зостав лише і біль! Лиш вони тепер є стимул Воювати за любов, Мов святиню їх нестиму, Лиш надхни мене, і знов Сльози слабкості я витру, Підведуся, щоб піти За тобою, брате-вітре, Намагаючись, як ти, Відрікаючись від себе, Все ж не зрадити себе й Ті пісні, що чув від тебе Проспівати для людей…
Додав: Radij (01.06.2013)
| Автор: © Яръ
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1128 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА