Під тихий звук віолончелі
Заграли струни літнього
дощу
І мокрі сірі акварелі
Виводять «па» по мокрому
вікну.
Маестро вітер гонить
хмари
І тихо на сопілці виграє,
А грім гуркоче, б’є у литаври,
І в темнім небі блискавка
снує.
Торкають мокрими смичками
Дерева струн холодного
дощу.
Дзюрчать і граються
струмками
Небесні соль-ля-сі в ріку течуть.
|