Який росте, стає все ближче, Оточує зі всіх сторін: То зупиняється, то швидше Іде на нас із хмар загін.
Щось, наче на "капрічос" схоже, Подеколи людей лякає – Гучне, і темне, і вороже – На потойбічність натякає…
Забились ластівки під стріху. Собака заховався в буду. На дворі стало тихо-тихо… А я в садок у халабуду.
Вона міцна – з гілок і глоду. Можливо не пропустить воду. Під ятку слідом шурхнув кіт… І, от, вже блискавиці світ На землю сяйнув поміж хмар. Й почався грозовий кошмар…
Години дві було всього: На хаті розтрощило дах, Води налило ого-го-го, На ліс неначе впав літак –
Дерев зламало під півсотні. Тріщало так, що просто жах, Неначе гаспид із безодні Тягнув чортів на ланцюгах.
Яри, яруги і байраки За мить залив стрімкий бурчак. Хто не сховався – небораки. Рікою став малий рівчак.
Куди не глянь – біжать потоки. Біди накоїть завжди чвара. Чому не кажуть нам пророки, За гріх який така покара?
Хай вода стане для нас поблажливою і не лякає потопами.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
