Чорногузи стали на крило.
Їх незпинно небо прикликає.
Літо різнотрав"ям відцвіло,
І ,тепер, повільно достигає.
Абрикосою яскравою в горі
Сонце відліковує декади.
Невтямки щасливій дітворі-
Половина літа вже позаду.
Полуднева спека...В"яне лист.
Лиш нагідка весело сміється.
В надвечірї ніжний аметист
Росяний краплинами проллється.
І вершки туману від ріки
Сипле вечір в прохолодну каву.
Ніч серпнева помахом легким
Витре з неба сонячну заграву.
| 
у Вас 
0
Молодчинка!
неуважну
