Карптська рапсодія
Нічна прохолода вірветься у вікна, До тіла прилине, зігрівшись, затихне І низкою спогадів, щира на ласку, Тихенько ві сні шепотітиме казку Про те, як спускаються сиві тумани Із гір, перетворюють дійсність на мани Та роблять бажання людей яскравіше, Навколишній світ загортаючи в тишу. Дзвенітиме тиша на ноті найвищій, А вітер в сопілку загра на горищі. Ще скрипне зненацька мостина у хаті І шурхне завіса на вікнах картата. До місячних струн обережно торкнуться Листям дерева... Й поволі зірвуться, Неначе в литаври ударять в саду, Яблука стиглі у мокру траву.
Додав: Ниагара (02.09.2013)
| Автор: © Козак Наталія
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1558
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
