Як прокинеться сонце
Як прокинеться сонце Й росу п'є досхочу, Розкриваю віконце Й, мов на крилах, лечу. Обнімусь з вільним вітром, Що спустивсь з висоти, І хоч мить там побуду, Де стрічаєш день ти. Понесу сподівання, Що зібрала за ніч, Ніжні струни кохання Лиш тобі – віч-на-віч.
Додав: Anihola (09.09.2013)
| Автор: © Олена Альохіна
Ключові (? ): роса , Олена Альохіна , як прокинеться сонце , кохання
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА