Володар Світу стомлено присів На ясне ложе сніжновічних гір, Де між студених кам’яних списів Вкошлатив гриву хмаровиння звір. Прислужник Вечір, Дня терпким вином Хазяйський кубок сповнив до країв. І Сонця догорілим порохном Рубін нектару потай отруїв. Узяв Всевишній келиха до рук, Щоб втамувати спраглих губ вогонь, Та Вітровію із розпадку гук Трутину вирвав з праведних долонь. На гребенях зайнявся той нектар… Чернечею згасила його Ніч. Сердито Бог жбурнув у Космос жар - Замерехтів більйон янтарних свіч.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1204 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Я Вам дуже вдячна, пані Таміло, за теплий відгук. Це дійсно трагічно. Про це писати дуже боляче. Але ми ПЕРЕМОЖЕМО! ***Бережіть себе. Бажаю добра і МИРУ! О
у Вас 
