Останній день весни
Мандрує днина полем, до кінця П'янливого травневого буяння, Щоб ніченьки прийняти покаяння, У повечірній кіпті каганця. Тінисто проступають на шляху, Витягуючись струнками слідочки. Складають крильця, ніби янгілочки Метелики, в кульбабовім пуху. Куріпки учиняють променад, Виводячи курчат на стежку лячно. Скрипалить коник сватанку гарячно, Смичками ніг, на крильцях взявши лад. Позір дрімотний кинувши на світ, Стуляють вії пелюсток, ромашки. А сонечко ятрить акацій кашки, Загаявшись в хитросплетінні віт.
Додав: mikolachat (16.09.2013)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1664 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА