Пт, 08.11.2024, 12:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3385]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про природу
 

Княжна Осінь

(п’ятистопний амфібрахій)

Злинається голос на крик журавля в темноті.
На ложі опалім, дрімає княгиня печальна.
Ковилом розлились волосся жмути золоті.
По балках туманом фата курчавіє вінчальна.

Журбина дівоча, зривається вітром із губ,
Дощами образа мигоче в калюжах до рання:
- «Ой, нене Природо! Навіщо із Груднем той шлюб,
Коли ще не вгасло до Серпня нещасне кохання?!

Воно пломениться надії останнім листком,
Ятриться на сході, неначе жадані вітрила.
Озимого збіжжя поманює ніжним ростком…
Ріднесенька, вибач! Без любого жити несила...»

Не слухала мати княгині розпачливий стон:
Озимки впустила сватами до хати із ранку.
Покликала Осінь… Вдягнувши пташиний хітон,
Донька вознеслася, фату обронивши на ганку.

Додав: mikolachat (30.09.2013) | Автор: © Олег Корнієнко
 
Розміщено на сторінці: Вірші про природу

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1744 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Koshkina • 16:13, 03.10.2013 [Лінк на твір]
І чому всіх поетів притягує осіння журба і печаль?....І чому тягне у смуток гріха?.....
А так , вірш дуже цікавий, хороші образи... yes
avatar
2 mikolachat • 23:09, 03.10.2013 [Лінк на твір]
:) Дякую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz