Безсніжний ранок
На тілі чорнотропу, тьмяний слід У інію колючій облямівці. Ковза́ють хмари ніби сиві вівці, Ставочком що надяг тендітний лід. Під вельоном німого напівсну, Рілля горбиться у ламкій куфайці, Між піл якої в кублах мріють зайці, Про соковито-трав’яну весну. Сорока розшугала в терняку, Ватагу горлиць поганеньким співом. Стрілою ті майнувши над посівом, Згубилися в старому вітряку… Залишній полиск сонної зорі, Відлунням зойкне в крука на агаті. І берізоньки - матушки строкаті, Застигнуть на січневім вівтарі.
Додав: mikolachat (05.01.2014)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1358 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА