Безсніжний ранок
На тілі чорнотропу, тьмяний слід У інію колючій облямівці. Ковза́ють хмари ніби сиві вівці, Ставочком що надяг тендітний лід. Під вельоном німого напівсну, Рілля горбиться у ламкій куфайці, Між піл якої в кублах мріють зайці, Про соковито-трав’яну весну. Сорока розшугала в терняку, Ватагу горлиць поганеньким співом. Стрілою ті майнувши над посівом, Згубилися в старому вітряку… Залишній полиск сонної зорі, Відлунням зойкне в крука на агаті. І берізоньки - матушки строкаті, Застигнуть на січневім вівтарі.
Додав: mikolachat (05.01.2014)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1430 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА