Подивіться собаці у вічі.
Очі ті - безнадійно печальні.
В них побачите змучені ночі,
Дні холодні, голодні, безжальні.
З тих нещасних очей визирає
Біль, тривога, страждання і туга.
Бідолашна собака не знає,
ЗА що зраджена й скривджена другом.
Пам"ятає, сердешна, і досі
Ніжний голос і лагідні руки.
Тільки мозок собачий не в змозі
Усвідомити зраду, розлуку.
Ще надіється бідна тварина,
Що всміхнеться їй доля собача
І повернеться рідна людина.
То ж собака чекає терпляче.
Не знущайтеся з пса на дорозі
І не смійте собаку цькувати,
Щоб, коли ви спочинете в Бозі,
Вашій власній душі не страждати.
|