Чужі обноски
У осіннім платті Зимонька строкато Ходить соромливо притугом степів. Недоречне сонце, мружиться кирпато, Між пухкого срібла хмарових снопів… В бур'яні скрадає ніженьки точені, Взуті у онучі чорної ріллі. Острівці ковилу цвіло-золочені, В’ються шовковистим слідом по землі. На північний вітер гнівається круком, Що кудись подався, прихопивши крам: Сніжно-білу сукню з криги перегуком, Що южить співанку сонним вечорам; Брильянто́ву хустку у відливах ночі, З дивним візерунком в непрозорі скла… Жебракує полем, ніби поторочі, У чужих обносках Зимонька мала.
Додав: mikolachat (10.01.2014)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1462 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА