Ожеледь

Мерехтить лілейним глянцем

Степ у крижанім полоні,

Засоромився рум’янцем

Пруг у нічки на поклоні.

Оскляніли непорушно

Бур`яну крихкі примари,

На які, дощем неслушно

Розродились в січні хмари.

Ковзани вдягнувши сніжні,

В’ється зимонька хугою.

Зірочок дзвіночки ніжні,

Місяць гріє під дугою.

Зажурилася вербиця,

Опустивши коси долі.

Листям пурхає синиця

Межи віття на тополі.

             24. 01. 14