Вечір
Підступну втому розливає вечір. І навіть диму ліньки з димарів На гору дертись- осіда на плечі. Вже час спок"ою, кольорових снів. В тепл"і печ"і по тілу лине хвиля: Зігріє і злоскоче мов джмелі. І стомлені розніжаться стокрилля До ніг сповзуть пригнічено-малі І невагомі, ляжуть просто тінню У запічку де спить пухнастий кіт- Покірна жертва. Хиже це створіння- Любимець втоми. Ніч накрила світ...
Додав: Oksanka (05.02.2014)
| Автор: © Оксана
Розміщено на сторінці : Вірші про природу , Оксана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3499 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): ніч , вечір , тепло , втома
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую за тонке розуміння задуму!
virchi : Мені здається найсильнішим останній рядок: «Кат із катів!» Він звучить як видих, після якого вже нічого не скажеш. virchi : Моя вам порада: жити . І не залишатися сам на сам із цими думками.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА