Милі квіти у мене на столі Як ніжний подих ранньої весни Вразливу душу сколихнув мені, Ввійшовши у мої весняні сни Немов весна прийшла до мене в дім З букетом квітів ніжно- голубих О , скільки світла і тепла у нім В букетику із квітів лісових. На мене дивитесь очима голубими Немов вітаючи з весною знов і знов Для мене стали ви такими дорогими, Бо принесли мені надію і любов. Надію на весну,на світле і красиве На те,що завтра буде краще ніж тепер, Що буде ще життя успішне й миле І що любові блиск в душі іще не вмер. Букетик пролісків у склянці на столі Так душу звеселив і сколихнув її...
|