Місяць в небі світить
Місяць в небі так гарно он світить,
Мов Куїнджі його змалював,
Вітер гілку для сну собі мітить,
Бо втомився, як листя зривав.
Пахне осінь ріллею, як хлібом,
А земля пахне сонячним днем -
Тим вчорашнім холонучим слідом,
По якому ми вже не підем.
На городах нема ні стебельця,
Рік минає, у хвіртці зима,
Жаль присів біля людського серця,
Хоч для нього й причини нема.
Місяць в небі все світить та світить,
Білим маревом світ обілляв.
Вітер гілку для сну собі мітить...
Нащо ж листя тоді позривав?
Додав: miknech (28.05.2014)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1600 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА